1. Такий, що може бути анульований, скасований, визнаний недійсним або таким, що втратив чинність.
2. (У фінансах, комерції) Такий, що може бути погашений, викуплений або погашений за певних умов (наприклад, про анульовувані акції).
-
анулювальний
1. Який має властивість анулювати, скасовувати щось, позбавляти чинності або значення.
2. (У філософії, зокрема в діалектиці Гегеля) Який містить у собі заперечення певного стану або якості з одночасним збереженням їх у новій, вищій формі; знімальний.
-
анулюючий
1. Який має властивість анулювати, скасовувати щось, позбавляти чинності або юридичної сили.
2. У фізиці (у словосполученні “анулюючі частинки”): такий, що описує пару частинок (наприклад, електрон і позитрон), які при зіткненні можуть перетворитися на інші частинки або випромінювання.
-
анулятор
1. (в техніці) Пристрій або механізм, призначений для анулювання (знищення, скасування) чогось, наприклад, для знешкодження мін, руйнування документів тощо.
2. (в математиці, фізиці) Оператор або об’єкт, дія якого на певний інший об’єкт дає нульовий результат (наприклад, оператор анулювання).
3. (переносно) Той, хто анулює, скасовує щось, робить безсилим або марним.
-
ануляторний
1. (у математиці, зокрема в теорії кілець та алгебрі) Пов’язаний з анулятором, що стосується анулятора; такий, що має властивості анулятора. Наприклад: ануляторний ідеал, ануляторний модуль.
2. (у фізиці, зокрема в квантовій механіці) Стосовний до оператора або стану, що зводить певну величину до нуля; такий, що анулює. Наприклад: ануляторний оператор.
-
анунасика
1. У шумеро-аккадській міфології — одна з низших категорій божеств, часто вважаються «земними» або «підземними» істотами, що протиставляються вищим «небесним» богам (ануннакам); іноді розглядаються як злі духи або демони.
2. У сучасній популярній культурі (фентезі, комп’ютерних іграх) — вигадана істота, раса або персонаж, назва яких походить від міфологічних ануннаків, часто зі зміненою семантикою та характеристиками.
-
анупластика
Анупластика — хірургічна операція з відновлення або реконструкції заднього проходу та нижньої частини прямої кишки, що проводиться при їх вадах, рубцевих звуженнях або інших аномаліях.
-
анурезний
1. (мед.) Який стосується анурезу, пов’язаний з ним; що характеризується анурезом (нездатністю до свідомого утримання сечі).
2. (фарм.) Який стосується лікування анурезу або призначений для нього.
-
антропохорний
1. (у біології, екології) такий, що поширюється за допомогою людини; пов’язаний з антропохорією — способом розселення рослин, при якому насіння, плоди або спори переносяться людиною свідомо або випадково.
2. (у біології, про організми, переважно рослини) такий, що має властивість поширюватися завдяки діяльності людини.
-
антропоценологія
Міждисциплінарна галузь наукового знання, що вивчає епоху антропоцену — період геологічної історії Землі, коли людська діяльність стала головним чинником впливу на клімат та екосистеми планети.
Напрям досліджень, що аналізує соціальні, економічні, політичні та культурні аспекти взаємодії людства з природним середовищем в умовах глобальних антропогенних змін.