Словник Української Мови
1. (у фармакології) такий, що блокує або протидіє дії адренергічних речовин (адреналіну, норадреналіну) на адренорецептори; такий, що знижує чутливість адренорецепторів або перешкоджає вивільненню медіаторів у адренергічних синапсах.
2. (про лікарський засіб) що має властивість пригнічувати адренергічну передачу нервових імпульсів, застосовується для лікування гіпертонії, порушень серцевого ритму та інших станів, пов’язаних із підвищеною активністю симпатичної нервової системи.
1. У біохімії та молекулярній біології — речовина, молекула або фактор, який пригнічує, блокує або зменшує активність ферменту, каталізатора чи іншого білкового активатора, часто шляхом зв’язування з ним та зміни його просторової структури.
2. У генетиці та клітинній біології — регуляторний білок або сполука, що специфічно інгібує процес активації гену, перешкоджаючи взаємодії активаторів транскрипції з ДНК або компонентами транскрипційного апарату.
3. У техніці та хімічній інженерії — спеціальна добавка, призначена для уповільнення, стабілізації або запобігання небажаній каталітичній активності чи самопливному хімічному процесу в матеріалах або речовинах.
1. (у зоології, зокрема в ехінології) Який розташований або спрямований протилежно до амбулакральної (променистої) сторони тіла голкошкірих тварин (наприклад, морських їжаків, зірок); протилежний до амбулакрального.
1. Спрямований проти Сполучених Штатів Америки, їхньої політики, культури, впливу чи цінностей; ворожий до США.
2. Який виражає несхвалення, критику або відторгнення американського способу життя, ідеології чи зовнішньої політики.
1. У віршознавстві — початковий безнаголошений склад у віршовому рядку, що не входить у метричну схему вірша та передує його першій наголошеній стопі; безнаголоші зайві склади перед першим іктом у рядку.
2. У музикознавстві — початкова частина музичної фрази (один або кілька звуків) перед першою сильною часткою такту, що не входить у основну метричну структуру; анакруза з негативним значенням, що створює ефект “забігання” перед основним ритмічним малюнком.
1. Стан зниженої чутливості організму до повторного введення чужорідного білка (антигену), що розвивається після попередньої ін’єкції невеликої кількості цієї речовини; протилежність анафілаксії.
2. У клінічній практиці — комплекс медичних заходів, спрямованих на попередження розвитку анафілактичної реакції (наприклад, перед введенням ліків чи контрастних речовин).
1. (у медицині) такий, що спрямований на лікування або профілактику стенокардії (грудної жаби), зокрема про більшість лікарських засобів, що зменшують навантаження на серце, покращують його кровопостачання та знімають біль.
2. (у фармакології) що стосується лікарських препаратів, які усувають або запобігають нападам стенокардії.
1. У літературознавстві та риториці — стилістичний прийом, протилежний клімаксу (кульмінації), що полягає в навмисному зниженні емоційної напруги, інтересу або важливості в кінці твору, висловлювання чи сцени, коли за сильним, драматичним епізодом слідує раптово звичайний, прозаїчний або комічний фінал.
2. У драматургії та сюжетній побудові — слабка, незадовільна розв’язка конфлікту після досягнення кульмінації, яка створює відчуття розчарування або невиправданого спаду інтересу.
3. У розмовній мові — будь-яка ситуація, подія чи дія, що очікувалася як урочиста, вражаюча чи вирішальна, але насправді виявилася незначною, банальною або смішною, викликаючи ефект розчарування.
1. (біол.) Який стосується антен, тобто чутливих придатків (вусиків) на голові у комах та інших членистоногих; призначений для відчуття запаху, дотику, вібрації тощо.
2. (тех., радіо) Який стосується антени як пристрою для випромінювання або прийому радіохвиль; антенний.
1. (у медицині, біології) Який стосується періоду розвитку плоду в утробі матері від моменту запліднення до початку пологів; внутрішньоутробний, пренатальний.
2. (у медицині) Який стосується вагітності та спостереження за станом матері та плоду до народження (наприклад, антенатальний догляд, антенатальна діагностика).