1. Який має великі зерна або кристали (про крупи, мінерали, метали тощо).
2. У ботаніці: такий, що має великі зерна або плоди (про сорти рослин, зокрема злаків).
-
велелюбний
1. (про людину) Такий, що відрізняється великою любов’ю до когось або чогось; сповнений глибокого, щирого почуття.
2. (переносне значення, поетичне) Такий, що виражає або відображає велику любов, ніжність, прихильність.
-
глауколіт
Глауколіт — мінерал класу силікатів, водний алюмосилікат калію та натрію, що має характерний зелений або блакитно-зелений колір, зустрічається в осадових гірських породах.
-
великодушно
1. Прислівник до слова “великодушний”; так, що виявляє великодушність, благородство, здатність до самопожертви, зневагу до дрібних образ, щедрість; благородно, щедро, безкорисливо.
2. (переносно) Про щось надзвичайно рясне, багате, щедро надане; щедро, багато.
-
етеніламін
Етеніламін — органічна сполука, найпростіший вініламін, безбарвний газ з різким запахом аміаку, що має формулу C₂H₃N або H₂C=CH-NH₂; використовується в органічному синтезі.
-
велебний
1. (у християнстві) почесний титул, що вживається перед іменем священнослужителя (зокрема священника, протоієрея) як ознака поваги до його сану.
2. (переносно) який викликає повагу, благоговіння; величний, гідний шанування.
-
великодушний
1. Про людину: здатний на високі, благородні вчинки, готовий самовіддано допомагати іншим, не очікуючи винагороди, і проявляти милосердя, вибачливість; повний великодушності.
2. Про вчинок, поведінку, почуття тощо: що виражає таку душевну щедрість, благородство і відсутність дріб’язковості.
-
веласкес
1. Іспанський живописець доби бароко (1599–1660), один з найвизначніших майстрів портретного жанру в європейському мистецтві, придворний художник короля Філіпа IV; повне ім’я — Дієго Родрігес де Сільва-і-Веласкес.
2. Картина, створена цим художником (наприклад, “Меніни”, “Поклоніння волхвів”, “Венера перед дзеркалом”).
3. Музей, галерея, заклад чи інша установа, названа на честь художника Дієго Веласкеса.
-
великодосвідчений
1. (про людину) Такий, що має великий, багатий досвід у певній галузі; дуже досвідчений, обізнаний.
2. (перен., про явище, процес) Заснований на великому досвіді; що є результатом тривалого накопичення знань або практики.
-
етеніл
Етеніл — в органічній хімії: одновалентний радикал (залишок) етилену (етену) -CH=CH₂, що входить до складу багатьох сполук.
Етеніл — застаріла назва вінілу, групи -CH=CH₂, яка є основним структурним компонентом полівінілхлориду, вінілацетату та інших важливих полімерів.