великодушний

Значення

1. (Психологія) –

   Про людину: здатний на високі, благородні вчинки, готовий самовіддано допомагати іншим, не очікуючи винагороди, і проявляти милосердя, вибачливість; повний великодушності.

2. (Психологія) –

   Про вчинок, поведінку, почуття тощо: що виражає таку душевну щедрість, благородство і відсутність дріб’язковості.

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• Але що за банальщина поперла з мене? Який там лікоть! Ми просто любили читати вірші один одному, і не тільки один одному — варто було нам із Ірванцем на день-другий заскочити до Львова (чи то пак “в містечко Париж”), як за нами трьома вив’язувався довжелезний хвіст щонайменше із п’ятнадцяти суб’єктів, серед яких переважали люди дотепні й великодушні (з-поміж них я завше пам’ятатиму етнічних німців Кауфмана і Коха). Проте траплялося й деяке нав’язливе бидло. Мова, однак, не про нього.
  — Юрій Андрухович