Словник Української Мови
Буква
1. Про людину: здатний на високі, благородні вчинки, готовий самовіддано допомагати іншим, не очікуючи винагороди, і проявляти милосердя, вибачливість; повний великодушності.
2. Про вчинок, поведінку, почуття тощо: що виражає таку душевну щедрість, благородство і відсутність дріб’язковості.
Приклад 1:
О, це зовсім не той лінькуватий і великодушний співбесідник, що так розважав був Андрія, відібравши його вад некурящих блощиць. Це стояв чекіст в повному розумінні цього слова.
— Невідомий автор
Приклад 2:
Невольнича муза ~452 я знаю це може одна тільки пам’ять про неї Карпат,або Посельська книжка 453~ÂÀÇÎÍ-ÄÈÔÔÅÍÁÀÕ²ß спішимо набутися разом витягує зелений сувій із сувою врочисто розгортає наче збирається читати свої універсали про співжиття взаємодопомогу порятований мною від нидіння у тісному горщику завойовує шмат за шматом від моєї території я великодушний нам обом вистачить місця під сонцем стяги наші зелені нас тут двох живих відчуває мою самоту простягає приязно м’які молоді долоні але також страждає відчиняються рани — отвори на постарілому листю І. Калинець. Невольнича муза ~454 мертвіють надщерблені окраїни повисають як ганчір’я не знаю як зарадити болеві пустомиті відмиранню я сам ще більш вразливий листя нового не розгортаю Карпат,або Посельська книжка 455~ÏÎѲÄ×ÅÍÍß Kto j/aogonec podpisał?
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”