Древослів

Словник Української Мови

  • галерея

    1. Приміщення або комплекс приміщень, призначений для публічного огляду, зберігання та продажу творів образотворчого мистецтва (картин, скульптур тощо).

    2. Довгий вузький зал або коридор, часто з одним бічним рядом колон або зі склепіннями, що спираються на них, який використовується для переходу, прогулянок або розміщення колекцій картин.

    3. Верхній ярус у театрі, цирку або концертній залі з місцями для глядачів, розташований найвище партеру; також місця в цьому ярусі.

    4. Довгий підземний хід у фортифікаційних спорудах (фортецях, замках) або гірничих виробках.

    5. Переносно — довга низка, послідовність образів, подій, явищ, персонажів тощо.

  • екзолітовий

    1. (геологія) Пов’язаний з екзолітами — мінералами, що утворюються на поверхні гірських порід у результаті вивітрювання або гідротермальних процесів, часто у вигляді дрібних кристалів або нальотів.

    2. (астрономія, планетологія) Стосуючийся гіпотетичного типу планет, які обертаються не навколо зірки, а навколо галактичного ядра, перебуваючи поза межами зоряних систем (вживається рідко).

  • венеціанка

    1. Жителька або уродженка Венеції — міста в Італії.

    2. Різновид жалюзі, що складається з набору горизонтальних пластин (ламелей), з’єднаних між собою шнурами або механізмом, що дозволяє регулювати їхній нахил і ступінь відкритості для контролю світла та повітря; віконниці жалюзійного типу.

    3. Тонка, напівпрозора тканина (частіше бавовняна або з мішаних волокон), що використовується для пошиття літнього одягу, білизни або як підкладкова; назва походить від міста Венеція.

  • венеціанець

    1. Мешканець або уродженець Венеції, міста в Італії.

    2. Представник історичної республіканської держави — Венеційської республіки, що існувала з VII по XVIII століття.

    3. Рідкісне, застосування: житель будь-якого населеного пункту з назвою Венеція (наприклад, в США, Канаді).

  • ґумоасфальт

    Ґумоасфальт — будівельний матеріал, що є сумішшю бітуму, модифікованого дисперсним гумовим порошком (відходів переробки автомобільних шин), з мінеральними наповнювачами (щебенем, піском, мінеральним порошком); використовується для покриття автомобільних доріг, що має підвищену довговічність, гнучкість та стійкість до утворення тріщин порівняно зі звичайним асфальтобетоном.

  • галерейний

    1. Стосовний до галереї (у значенні довгого критого приміщення або переходу, часто з колонами або арками), властивий їй; призначений для галереї.

    2. Стосовний до галереї (у значенні спеціального приміщення для публічного огляду творів мистецтва), властивий їй; той, що знаходиться, демонструється або працює у галереї (наприклад, про мистецтво).

    3. Стосовний до галереї (у значенні найвищих ярусів у театрі або концертній залі), властивий їй; розташований на галереї.

    4. Стосовний до галереї (у значенні довгого підземного ходу у фортифікаційних або гірничих спорудах), властивий їй; призначений для галереї.

  • екзолінгвістика

    Екзолінгвістика — галузь мовознавства, що вивчає зовнішні соціальні, культурні, історичні, психологічні та інші фактори, які впливають на розвиток, функціонування та зміни мови, а також взаємозв’язок мови з суспільством.

  • венецький

    1. (історичне) Те саме, що венеційський: що стосується Венеції, Венеційської республіки або її жителів; походженням з Венеції.

    2. (рідковживане) Те саме, що вінський (від нім. Wien — Відень): що стосується міста Відень або Австрії в цілому; австрійський.

  • венети

    1. Назва групи стародавніх індоєвропейських племен, що в античні часи мешкали на території сучасної північно-східної Італії (Венетія), узбережжя Адріатичного моря, Галлії та інших регіонів Європи.

    2. Назва західнослов’янських племен, що жили у середньовіччі на південному узбережжі Балтійського моря (територія сучасної Німеччини та Польщі), які в німецьких хроніках також відомі як венди.

    3. У широкому та іноді суперечливому вживанні — загальна назва для різних давніх народів Європи, згадуваних античними авторами, етнічна приналежність яких (іллірійська, кельтська, італійська або інша) залишається предметом наукових дискусій.

  • екзокінетичний

    1. (у фантастиці) що стосується зовнішнього джерела енергії або сили, яка надає надприродних фізичних здібностей персонажу; найчастіше вживається у словосполученні “екзокінетичні сили” або “екзокінетичні здібності”.

    2. (переносно) такий, що приводиться в рух, живиться або посилюється зовнішніми факторами, а не внутрішніми ресурсами.