антианакруза

1. У віршознавстві — початковий безнаголошений склад у віршовому рядку, що не входить у метричну схему вірша та передує його першій наголошеній стопі; безнаголоші зайві склади перед першим іктом у рядку.

2. У музикознавстві — початкова частина музичної фрази (один або кілька звуків) перед першою сильною часткою такту, що не входить у основну метричну структуру; анакруза з негативним значенням, що створює ефект “забігання” перед основним ритмічним малюнком.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |