Значення
- (Література) –
У літературознавстві та риториці — стилістичний прийом, протилежний клімаксу (кульмінації), що полягає в навмисному зниженні емоційної напруги, інтересу або важливості в кінці твору, висловлювання чи сцени, коли за сильним, драматичним епізодом слідує раптово звичайний, прозаїчний або комічний фінал.
- (Література) –
У драматургії та сюжетній побудові — слабка, незадовільна розв’язка конфлікту після досягнення кульмінації, яка створює відчуття розчарування або невиправданого спаду інтересу.
- (Лінгвістика) –
У розмовній мові — будь-яка ситуація, подія чи дія, що очікувалася як урочиста, вражаюча чи вирішальна, але насправді виявилася незначною, банальною або смішною, викликаючи ефект розчарування.
Правопис та відмінювання
н. антеклімакс, р. антеклімаксу, д. антеклімаксові, з. антеклімакс, о. антеклімаксом, м. антеклімаксі, к. антеклімаксе