1. Огородити, обнести огорожею, відмежувати від чогось.
2. Виділити, відокремити щось серед іншого (часто абстрактне).
3. Діал. Викупити, звільнити від застави.
Словник Української Мови
Буква
1. Огородити, обнести огорожею, відмежувати від чогось.
2. Виділити, відокремити щось серед іншого (часто абстрактне).
3. Діал. Викупити, звільнити від застави.
Приклад 1:
Але це дурниця: хитрує, бельбас, не знає, як вигородити себе. В цей час нiбито хтось когось покликав.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”