1. Почуття задоволення, втіхи, радості, яке виникає внаслідок чогось приємного, що розвіює смуток або приносить полегшення; саме те, що викликає таке почуття.
2. Застаріле: розрада, втіха, потіха; розвага, забавка.
-
енотеїзм
Енотеїзм — релігійно-філософське вчення, що визнає існування багатьох богів, але зосереджує поклоніння на одному верховному божестві, яке вважається найвищим або наймогутнішим, не заперечуючи при цьому існування інших божеств.
Енотеїзм — рання форма монотеїстичних уявлень в історії релігій, перехідний етап від політеїзму (багатобожжя) до монотеїзму (єдинобожжя), характерний, наприклад, для деяких періодів давньоєгипетської та давньогрецької релігій.
-
геніталії
Зовнішні статеві органи людини або тварини.
У медицині та біології — органи статевої системи, що беруть безпосередню участь у статевому акті та заплідненні.
-
відпірка
Відпірка — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
-
відпір
1. Дія за значенням дієслова «відпирати»; відчинення, відкриття чогось замкненого або зачиненого.
2. (у фізиці, техніці) Сила або явище, що протидіє руху, тиску, електричному струму тощо; опір.
3. (переносно) Активна протидія, опір чому-небудь, спротив.
-
енотера
1. Рід однорічних, дворічних або багаторічних трав’янистих рослин родини онагрових, часто з великими жовтими, рожевими або білими квітами, що розкриваються ввечері або вночі; ослинник, нічна свічка.
2. Народна назва рослини звичайний вовчинець (Daphne mezereum) родини вовчицевих, що має сильно отруйні ягоди.
-
генітальний
1. Стосунний до статевих органів людини або тварини, пов’язаний з ними.
2. У психоаналізі: що стосується останньої фази статевого розвитку, коли основним джерелом задоволення стають органи статевого чуття.
-
відпущення
1. Дія за значенням дієслова “відпустити”; надання дозволу піти, поїхати, звільнення від обов’язків на певний час.
2. Офіційно наданий працівникові період відпочинку від роботи зі збереженням місця роботи (посади) та, як правило, заробітної плати (оплачувана відпустка).
3. У релігійному контексті: церковний обряд або молитва, що завершує богослужіння, а також благословення священика віруючим після служби.
4. Застаріле: звільнення від боргу, провини, обіцянки або зобов’язання; прощення.
-
геніталгія
1. Медичний термін, що означає біль у зовнішніх статевих органах.
2. У психіатрії — психогенний біль у статевих органах, що виникає за відсутності органічних уражень.
-
відпущениця
1. Жінка або дівчина, яка отримала церковний дозвіл (відпуст) на певні дії або звільнення від обітниць, зобов’язань (заст., церк.).
2. У спеціальному значенні: черниця, якій надано дозвіл (відпуст) тимчасово залишити монастир і жити в миру, зберігаючи при цьому свої обіти (заст., церк.).