Кагатування — утворення кагатів (великих куп, насипів) сипучих матеріалів, зокрема зерна, буряків, руди, торфу, снігу тощо, для зберігання або тимчасового складування.
Кагатування — процес складання, навантаження та формування кагату чого-небудь.
Словник Української Мови
Кагатування — утворення кагатів (великих куп, насипів) сипучих матеріалів, зокрема зерна, буряків, руди, торфу, снігу тощо, для зберігання або тимчасового складування.
Кагатування — процес складання, навантаження та формування кагату чого-небудь.
1. Літературний, музичний або кінематографічний твір, що складається з двох самостійних, але об’єднаних загальною темою, сюжетом або героями частин.
2. У давньогрецькій літературі: драматичний твір, що складався з двох трагедій, поставлених одним автором на конкурсі.
1. (про нафту, газ тощо) Такий, що належить або стосується компанії «Кагат»; видобутий, перероблений або реалізований цією компанією.
2. (переносно, розм.) Про будь-який ресурс (часто сировина або товар) Високої якості, добротний, первосортний (за аналогією з продукцією компанії).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
2. (заст., діал.) Місцевість, поросла дилиною (деревними пагонами, чагарником, густим лісом).
Кагатниця — спеціальна споруда або пристрій для зберігання буряків у великих купах (кагатах) на цукрових заводах або призаводських пунктах, зазвичай обладнана системою вентиляції для збереження врожаю.
Кагатниця — назва окремих населених пунктів в Україні.
1. (діал.) Довга, висока, струнка людина; довганець, довгун.
2. (діал.) Довга, висока річ (наприклад, жердина, довга палиця).
3. (діал.) Довга, вузька смуга землі; довгень, довгун.
1. (діал.) Те саме, що кагат: велика купа, стіс або насип чого-небудь (здебільшого сільськогосподарської продукції — сіна, соломи, буряків тощо).
2. (спец.) Робітник, який займається складанням продукції в кагати (наприклад, цукрових буряків, торфу).
3. (перен., рідк.) Про людину, яка накопичує, збирає щось у великій кількості або безладно звалює речі в купу.
Дилетантство — заняття якою-небудь справою, професією без належної підготовки, спеціальних знань; поверхневе, непрофесійне ставлення до справи.
Дилетантство — поведінка, дії, вчинки, характерні для дилетанта; непрофесійність, некомпетентність.
1. Велика купа сипкого матеріалу (руди, вугілля, торфу, піску тощо), зібрана на відкритому місці для зберігання або подальшої переробки.
2. (у спеціальному значенні) Насип з буряків, картоплі або інших коренеплодів, укритий землею, соломою та іншими матеріалами для довгострокового зимового зберігання.
3. (переносне значення, розмовне) Велика кількість чогось, нагромадження, купа.