1. Майстерність виконання циркового номера, що полягає у вправному підкиданні та ловінні кількох предметів (наприклад, м’ячів, булав, кілець) одночасно.

2. Переносно: спритне, але часто поверхневе та недобросовісне поводження з фактами, поняттями або словами з метою створення вигаданого враження або приховування істини.

1. Жінка або дівчина, яка професійно займається жонглюванням — вправним киданням і ловінням кількох предметів одночасно як циркове або естрадне мистецтво.

2. (переносне) Про жінку, яка вправно та одночасно керує кількома справами, обов’язками або соціальними ролями.

1. Цирковий артист, який вправно підкидає і ловить кілька предметів одночасно, демонструючи спритність рук.

2. (переносне значення) Людина, яка вправно та одночасно керує кількома справами, обов’язками або соціальними ролями.

3. (історичне) У середньовічній Західній Європі — мандрівний музикант, співак і поет, часто виконував також фокусницькі номери.

1. (у народній творчості, переважно в колядках та щедрівках) Фігура або персонаж, що символізує молоду матір, яка нещодавно народила дитину; уособлення материнства, родючості та продовження роду, яке часто вітають і обдаровують під час святкових обрядів.

2. (в етнографії) Умовна назва учасниці різдвяно-новорічних обрядів, яка виконує роль породіллі в іграх або сценках, що символізували бажання родючості та достатку в новому році.

1. (діал.) Те саме, що жінка — доросла людина жіночої статі; дружина.

2. (діал., заст.) Жіноча стать, жіноцтво; жіноча половина сім’ї чи колективу.

1. Віджимки, що залишаються після вичавлювання соку з ягід, плодів або овочів (наприклад, буряковий жом, виноградний жом).

2. Технічний пристрій для віджимання, пресування чогось; прес.