1. Стосунковий прикметник до іменників “жонглер” та “жонглювання”: властивий жонглеру, призначений для жонглювання.
2. Такий, що виконується за допомогою жонглювання або нагадує його за технікою, характером рухів.
жонглерський
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |