відрада

1. Почуття задоволення, втіхи, радості, яке виникає внаслідок чогось приємного, що розвіює смуток або приносить полегшення; саме те, що викликає таке почуття.

2. Застаріле: розрада, втіха, потіха; розвага, забавка.

Приклади вживання

Приклад 1:
Не велика в тому відрада тюремникові, що одних через три години, а його через 30 днів витягнуть на ешафот. Яке ж то мені здоров’я, якщо у кінці його слабість?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |