1. Почуття задоволення, втіхи, радості, яке виникає внаслідок чогось приємного, що розвіює смуток або приносить полегшення; саме те, що викликає таке почуття.
2. Застаріле: розрада, втіха, потіха; розвага, забавка.
Словник Української Мови
Буква
1. Почуття задоволення, втіхи, радості, яке виникає внаслідок чогось приємного, що розвіює смуток або приносить полегшення; саме те, що викликає таке почуття.
2. Застаріле: розрада, втіха, потіха; розвага, забавка.
Приклад 1:
Не велика в тому відрада тюремникові, що одних через три години, а його через 30 днів витягнуть на ешафот. Яке ж то мені здоров’я, якщо у кінці його слабість?
— Тютюнник Григорій, “Вир”