Значення
- (Релігія) –
Енотеїзм — релігійно-філософське вчення, що визнає існування багатьох богів, але зосереджує поклоніння на одному верховному божестві, яке вважається найвищим або наймогутнішим, не заперечуючи при цьому існування інших божеств.
- (Релігія) –
Енотеїзм — рання форма монотеїстичних уявлень в історії релігій, перехідний етап від політеїзму (багатобожжя) до монотеїзму (єдинобожжя), характерний, наприклад, для деяких періодів давньоєгипетської та давньогрецької релігій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. енотеїзм, р. енотеїзму, д. енотеїзмові, з. енотеїзм, о. енотеїзмом, м. енотеїзмі, к. енотеїзме