відпір

1. Дія за значенням дієслова «відпирати»; відчинення, відкриття чогось замкненого або зачиненого.

2. (у фізиці, техніці) Сила або явище, що протидіє руху, тиску, електричному струму тощо; опір.

3. (переносно) Активна протидія, опір чому-небудь, спротив.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |