відпущення

1. Дія за значенням дієслова “відпустити”; надання дозволу піти, поїхати, звільнення від обов’язків на певний час.

2. Офіційно наданий працівникові період відпочинку від роботи зі збереженням місця роботи (посади) та, як правило, заробітної плати (оплачувана відпустка).

3. У релігійному контексті: церковний обряд або молитва, що завершує богослужіння, а також благословення священика віруючим після служби.

4. Застаріле: звільнення від боргу, провини, обіцянки або зобов’язання; прощення.

Приклади вживання

Приклад 1:
І ти не сподобишся Божої ласки і не дістанеш відпущення гріхів». «Але мені важливо, щоб мене вислухали», — твердив своє Станіслав.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |