1. Рідкісна застаріла назва буряка звичайного (Beta vulgaris), коренеплодної овочевої рослини родини амарантових.

2. У діалектах — назва буряка, що вживається в окремих регіонах України.

Боросилікати — група склоподібних матеріалів, що є сполуками оксидів кремнію (SiO₂) та бору (B₂O₃), часто з додаванням інших оксидів (натрію, алюмінію тощо); відрізняються високою хімічною стійкістю, термостійкістю та низьким коефіцієнтом теплового розширення, що робить їх стійкими до різких перепадів температури.

Боросилікати — власна назва комерційних марок скла або виробів із боросилікатного скла, найвідомішим представником яких є “пірекс” (Pyrex), що широко використовується для лабораторного посуду, термостійкої кухонної тари та оптичних приладів.

Боропластик — композиційний матеріал, що складається з полімерної матриці (наприклад, епоксидної смоли) та армуючого наповнювача у вигляді борних волокон, які надають матеріалу високої міцності, жорсткості та термостійкості.

Боропластик — конструкційний матеріал, що використовується в авіаційній, космічній та оборонній промисловості для виготовлення легких і надміцних деталей, таких як лопаті турбін, елементи фюзеляжу, панелі.

Боропласт — власна назва торгової марки будівельного матеріалу, який є різновидом полістиролбетону: легкий конструкційно-теплоізоляційний бетон на основі портландцементу, мінерального наповнювача та повітрововлекаючої добавки.

1. Дія за значенням дієслова “боронувати” — обробка ґрунту боронами для розпушування, подрібнення грудки, знищення бур’янів, вирівнювання поверхні поля або загортання насіння.

2. Результат такої дії — стан обробленої, розпушеної боронами землі.

1. Жінка, яка захищає когось або щось, виступає захисницею чи оборонницею певних ідей, прав, території тощо; захисниця, оборонниця.

2. (істор., військ.) Учасниця оборонних боїв, захисниця укріпленого пункту (наприклад, у контексті козацької доби); оборонниця.

1. Той, хто боронує землю; робітник, який керує бороною під час обробітку ґрунту.

2. Те саме, що боронувальниця — жінка, яка займається боронуванням.

3. Рідкісне, застаріле позначення знаряддя для боронування; боронувачка.

1. Дія за значенням дієслова боронити; захист, оборона від когось або чогось.

2. Сільськогосподарське знаряддя для боронування ґрунту, що складається з рами з металевими або дерев’яними зубцями; борона.

3. Процес обробітку поля боронами з метою розпушування, подрібнення ґрунту, знищення бур’янів; боронування.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “борона”: невелика борона, легка борона для обробки ґрунту.

2. Рідкісна назва для невеликого судинного посуду з вузьким горлечком, звичайно з кришкою (пляшечка, флакон).

3. У техніці — деталь, елемент конструкції, що має форму кільця, обода або нагадує борону (наприклад, частина підшипника, муфти тощо).

1. Рослина родини бобових, однорічна трава з червоними квітами, що використовується як кормова культура та сидерат; горошок заборонний (Vicia ervilia).

2. Рідкісне прізвисько або прізвище, що може походити від назви рослини або пов’язуватися з місцевістю.