боронувальниця

1. Жінка, яка захищає когось або щось, виступає захисницею чи оборонницею певних ідей, прав, території тощо; захисниця, оборонниця.

2. (істор., військ.) Учасниця оборонних боїв, захисниця укріпленого пункту (наприклад, у контексті козацької доби); оборонниця.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |