боронувальник

[boronuʋɑlʲnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    Той, хто боронує землю; робітник, який керує бороною під час обробітку ґрунту.

  2. (Сільське господарство) –

    Те саме, що боронувальниця — жінка, яка займається боронуванням.

  3. (Техніка) –

    Рідкісне, застаріле позначення знаряддя для боронування; боронувачка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боронувальник, р. боронувальника, д. боронувальникові, з. боронувальника, о. боронувальником, м. боронувальникові, к. боронувальнику

Більше записів