Значення
- (Юриспруденція) –
Дія за значенням дієслова боронити; захист, оборона від когось або чогось.
- (Техніка) –
Сільськогосподарське знаряддя для боронування ґрунту, що складається з рами з металевими або дерев’яними зубцями; борона.
- (Сільське господарство) –
Процес обробітку поля боронами з метою розпушування, подрібнення ґрунту, знищення бур’янів; боронування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бороння, р. бороння, д. боронню, з. бороння, о. боронням, м. боронні, к. бороння