бороння

1. Дія за значенням дієслова боронити; захист, оборона від когось або чогось.

2. Сільськогосподарське знаряддя для боронування ґрунту, що складається з рами з металевими або дерев’яними зубцями; борона.

3. Процес обробітку поля боронами з метою розпушування, подрібнення ґрунту, знищення бур’янів; боронування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |