Борошнозмішувач — технологічна машина або апарат, призначений для механічного змішування борошна з іншими сипучими або рідкими компонентами (наприклад, водою, дріжджами, соллю) з метою отримання однорідної маси (тіста) на хлібопекарних, кондитерських або макаронних підприємствах.

Борошнозмішувач — різновид тістомісильної машини, зазвичай з одним або двома спіральними місильними органами, що обертаються в нерухомій дежі, яка використовується переважно на першій стадії замісу тіста для інтенсивного з’єднання компонентів.

1. Продукт, одержаний подрібненням зерна злаків (пшениці, жита, вівса тощо) або інших рослин (наприклад, гречки, гороху, картоплі), що використовується переважно для випічки хліба, виготовлення тіста та інших кулінарних цілей.

2. (у переносному значенні) Щось дуже дрібне, подібне на пил або на борошно за консистенцією (наприклад, снігове борошно, кам’яне борошно).

1. Властивість борошна або продуктів, що містять борошно, бути пухкими, сипучими, мати характерну для борошна текстуру.

2. (у сільському господарстві, рослинництві) Одна з якісних ознак зерна, що характеризує вміст білкових речовин і властивість давати певну кількість і якість борошна при помелі.

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “борошно”: невелика кількість борошна, дрібна частинка борошна.

2. (у множині, зазвичай “борошенця”) Дрібні частинки, крихти, пил від чогось подрібненого, сухого (наприклад, від сухого хліба, крекерів, гіпсу тощо).

3. (переносно, розмовне) Дуже легкий, незначний сніг, що нагадує борошняний пил; снігова крупа дрібного помолу.

1. Жінка, яка займається виробництвом або продажем борошна.

2. Застаріла назва жука-хрущака або іншого шкідника, що заводиться в борошні, крупі або зерні (родина Чорнотілки — Tenebrionidae).

3. Рід грибів-паразитів з класу Аскоміцети, спори яких нагадують борошно і уражають рослини, зокрема злакові (наприклад, роду Erysiphe).

1. Рід грибів-паразитів (Ustilago), що вражають злакові рослини, утворюючи в їх суцвіттях чорну масу спор, яка нагадує борошно або сажу; головня.

2. Рослина, уражена таким грибом.

1. Члени Української комуністичної партії (боротьбистів) — лівої політичної партії, що існувала в 1918–1920 роках, утвореної переважно з лівих членів Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів) та більшовицької фракції Української соціал-демократичної робітничої партії.

2. Представники лівої фракції (так званої “боротьбистської”) в Українській партії соціалістів-революціонерів (УПСР), які виступали за тісний союз із більшовиками та підтримували радянську владу.

1. Член або прихильник Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів), що існувала в 1918–1920 роках, утворившись внаслідок розколу Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР) та займала лівіші, прорадянські позиції.

2. Представник ідеологічної течії або учасник організації, яка проголошує активну, часто радикальну боротьбу за певні політичні, соціальні чи національні цілі (уживається також у ширшому, переносному значенні).

1. Активна дія, спрямована на подолання когось або чогось, на досягнення мети, часто пов’язана з фізичним чи ідейним супротивом; протистояння, сутичка.

2. Організована суспільна чи політична діяльність, спрямована на досягнення певних цілей (наприклад, соціальних, національних, економічних).

3. У спорті — змагання, поєдинок за перемогу за певними правилами (наприклад, боротьба класична, боротьба вільна).

4. Напружена праця, зусилля, спрямовані на подолання труднощів, перешкод або несприятливих обставин.

5. У біології та екології — сукупність конкурентних взаємин між організмами або видами за ресурси, існування тощо (наприклад, боротьба за існування).

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

2. (заст., діал.) Інша назва для боркання, боркання — дії за значеннями дієслів «бороття» (боротися) та «боротти» (борсатися, метушитися).