Древослів

Словник Української Мови

борошенник

[boroʃɛnnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рід грибів-паразитів (Ustilago), що вражають злакові рослини, утворюючи в їх суцвіттях чорну масу спор, яка нагадує борошно або сажу; головня.

  2. (Ботаніка) –

    Рослина, уражена таким грибом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. борошенник, р. борошенника, д. борошенникові, з. борошенника, о. борошенником, м. борошенникові, к. борошеннику

Більше записів