• казанка

    1. Різновид м’якого пшеничного хліба, випеченого у формі, що нагадує перевернутий казан (горщик), з характерною округлою або овальною формою та хрусткою скоринкою.

    2. Назва села в Україні, зокрема в Одеській та Миколаївській областях.

    3. Розмовна назва для великої металевої каструлі, котла (казана).

  • димність

    Властивість або стан того, що димить, виділяє дим або густий пар.

    У техніці — показник, що характеризує інтенсивність димоутворення (наприклад, у вихлопних газах двигунів).

  • казаний

    1. Який був призначений, призначався для когось або чогось; призначений, призначений.

    2. Який був обіцяний, обіцявся комусь; обіцяний.

    3. Який був наказаний, наказувався; наказаний, наказний.

  • димно

    Димно — власна назва села в Україні, розташованого в Бродівському районі Львівської області.

  • казанець

    1. Мешканець або уродженець міста Казань (Росія, Татарстан).

    2. Представник тюркського народу, що історично мешкав у Казанському ханстві; казанський татарин.

    3. (іст.) Солдат або офіцер Казанського драгунського полку російської армії (XVIII–XIX ст.).

  • димниця

    1. Спеціальна прибудова або отвір у стелі курної хати для виходу диму, характерна для традиційного українського житла до поширення димарів.

    2. Застаріла назва для димаря або коміна.

    3. Переносно: задимлене, димне приміщення або місце, де багато диму.

  • казан

    1. Великий металевий посуд (зазвичай чавунний або мідний) у формі напівсфери або зрізаного конуса, призначений для приготування їжі, варіння, смаження або паління горілки на відкритому вогні.

    2. Застаріла назва великого міста, столиці, що виникла під впливом тюркських мов (наприклад, Казань).

    3. (у геології) Природне або штучне заглиблення в земній корі, котловина, що має округлу форму.

  • димник

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

    2. Технічний термін для позначення елемента печі або каналу для відведення диму; димар, димохід.

  • казальниця

    Казальниця — спеціально обладнане підвищення в церкві (кафедра, амвон), з якого священнослужитель промовляє проповідь (казання) або читає Святе Письмо.

    Казальниця — у переносному значенні: місце, з якого поширюються якісь ідеї, вчення або пропаганда.

  • димна

    1. (географія) Річка в Україні, права притока Десни, що протікає територією Чернігівської області.

    2. (географія) Річка в Україні, права притока Тетерева, що протікає територією Житомирської області.

    3. (географія) Річка в Україні, ліва притока Горині, що протікає територією Рівненської області.