Значення
- (Історія) –
Спеціальна прибудова або отвір у стелі курної хати для виходу диму, характерна для традиційного українського житла до поширення димарів.
- (Техніка) –
Застаріла назва для димаря або коміна.
- (Лінгвістика) –
Переносно: задимлене, димне приміщення або місце, де багато диму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. димниця, р. димниці, д. димниці, з. димницю, о. димницею, м. димниці, к. димнице