Древослів

Словник Української Мови

димник

[dɪmnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Географія) –

    Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

  2. (Техніка) –

    Технічний термін для позначення елемента печі або каналу для відведення диму; димар, димохід.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. димник, р. димника, д. димникові, з. димник, о. димником, м. димникові, к. димнику

Більше записів