боротьбист

1. Член або прихильник Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів), що існувала в 1918–1920 роках, утворившись внаслідок розколу Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР) та займала лівіші, прорадянські позиції.

2. Представник ідеологічної течії або учасник організації, яка проголошує активну, часто радикальну боротьбу за певні політичні, соціальні чи національні цілі (уживається також у ширшому, переносному значенні).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |