боронець

[boronɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рослина родини бобових, однорічна трава з червоними квітами, що використовується як кормова культура та сидерат; горошок заборонний (Vicia ervilia).

  2. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвисько або прізвище, що може походити від назви рослини або пов’язуватися з місцевістю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боронець, р. боронця, д. боронцеві, з. боронця, о. боронцем, м. боронцеві, к. боронцю

Більше записів