Добрееліт — власна назва мінералу, карбіду вольфраму (WC), який зустрічається у природі у вигляді сірих дрібних зерен; штучно синтезований матеріал широко використовується у промисловості для виготовлення надтвердих сплавів.

1. (у середньовічній Русі) подать, яку платили населення на користь князя та його дружини; натуральний або грошовий збір.

2. (заст.) подарунок, дарунок, приношення; те, що дарують.

3. (заст., перев. у множині) добро, майно, багатство.

1. Грошова компенсація, що виплачується працівникові на час службових відряджень або роботи за межами постійного місця проживання для покриття додаткових витрат на харчування та інші потреби без подання звітних документів.

2. (У розм. мові) Сума, що виплачується за кожну добу (доба) перебування в відрядженні або виконання певної роботи.

1. Висока моральна якість, що проявляється у мужності, стійкості, самовідданості та бездоганному виконанні обов’язку, особливо в складних або небезпечних обставинах (наприклад, у бою, праці).

2. Героїчний вчинок, подвиг, що свідчить про наявність такої якості.

1. (заст.) Те саме, що добування — процес отримання, видобутку чогось, особливо корисних копалин.

2. (заст., перен.) Те, що добуто, отримано в результаті праці, боротьби чи полювання; здобич, трофей.

1. Те, що захоплено, здобуто силою, перемогою у війні, полюванні, боротьбі (про тварин, майно, зброю тощо).

2. Переносно: успіх, перевага, вигода, отримані в результаті наполегливої боротьби, суперництва чи праці.

3. Застаріле: полонений, бранка.

1. Велика рогата худоба, а також вівці, кози та інші свійські тварини, що вирощуються для одержання продуктів харчування та сировини; стадо, поголів’я.

2. Застаріле: майно, матеріальні цінності, надбання; добро.

3. Застаріле, переносне: нащадки, діти (переважно численні).

1. Діалектна назва рослини з родини айстрових (Asteraceae), відомої як підбіл звичайний (Tussilago farfara), яка традиційно використовується в народній медицині, особливо при захворюваннях дихальних шляхів.

2. У західних регіонах України — народна назва рослини материнка (Origanum vulgare), ароматної трави, що застосовується як приправа та лікарський засіб.

3. Рідко вживана назва для жінки, яка займається збиранням (добуранням) чогось, наприклад, лікарських трав, ягід або грибів.

1. (діал.) Той, хто займається збиранням, добуванням чогось; збирач, добувач.

2. (спец.) Пристрій, механізм або частина машини, призначені для збирання, підбору, зачерпування чогось (наприклад, сільськогосподарських культур, сміття тощо).

3. (перен., рідк.) Той, хто намагається отримати щось додатково, хто прагне зібрати або накопичити щось у повному обсязі.

1. Дія за значенням дієслова добирати — процес додавання, приєднання або збільшення чогось до вже існуючого, щоб досягти потрібної кількості, повноти або цілісності.

2. (У спеціальному вжитку) Процес підбору, відбору або комплектування певних елементів, предметів або осіб за певними критеріями або ознаками для формування єдиного цілого.