• доброграйка

    Доброграйка — власна назва українського народного музичного інструмента, різновиду цитри, який має корпус у формі трапеції та струни для гри медиатором.

    Доброграйка — власна назва українського народного музичного інструмента, різновиду гуслів, що належить до родини цитроподібних щипкових інструментів.

  • доброграй

    Доброграй — власна назва українського благодійного фонду, заснованого у 2016 році, який спеціалізується на системній допомозі дітям з онкологічними захворюваннями та підтримці онкогематологічних відділень в Україні.

    Доброграй — власна назва всеукраїнського благодійного телемарафону, організованого однойменним фондом, метою якого є збір коштів на придбання ліків, медичного обладнання та реабілітацію дітей з онкодіагнозами.

  • добровільність

    Властивість або стан, коли дії, рішення чи участь у чомусь здійснюються за власною вільною волею, без будь-якого зовнішнього примусу, обов’язку чи тиску.

    У правовому та соціальному контексті — принцип, за яким юридично значущі дії (наприклад, укладення договору, внесення пожертви, вступ до організації) мають ґрунтуватися на особистому, усвідомленому та невимушеному бажанні особи.

  • добровольство

    1. Сукупність дій, пов’язаних з участю у добровольчому русі; безоплатна й усвідомлена діяльність на користь інших людей чи суспільства загалом, що здійснюється за власною ініціативою та без примусу.

    2. Історично — участь у військових формуваннях (добровольчих частинах, загонах) на добровільних засадах, часто у періоди воєн чи національно-визвольних змагань.

  • доброволець

    1. Той, хто добровільно вступає на військову службу або бере участь у бойових діях, не будучи призваним за мобілізацією.

    2. Той, хто добровільно бере на себе які-небудь обов’язки, бере участь у якій-небудь справі без примусу та безкорисливо.

    3. Заст. Учень, студент, який навчається, не отримуючи стипендії або іншої матеріальної підтримки від установи.

  • добробут

    1. Матеріальне забезпечення, достаток, заможність; економічне благополуччя.

    2. Фізичний та духовний комфорт, благополуччя, стан повноти життя, щастя.

    3. Користь, благо, те, що слугує на користь, задоволення потреб людини чи суспільства.

  • добро

    1. Позитивна моральна якість, моральна цінність; те, що відповідає ідеалам справедливості, гуманізму, людяності і спрямоване на благо інших.

    2. Майно, матеріальні цінності, речі, що перебувають у чиємусь володінні.

    3. (у філософії) Висока моральна цінність, найвищий критерій морального оцінювання; протилежність злу.

    4. (застаріле) Доброта, ласка, прихильність.

    5. (у значенні вигуку) Гаразд, добре, згода.

  • добризкування

    1. (у сільському господарстві) Спосіб внесення рідких добрив, при якому розчин поживних речовин подається безпосередньо в зону кореневого живлення рослин за допомогою спеціальних пристроїв (крапельних ліній, дозувальних насосів тощо), що забезпечує точну дозування та ефективне засвоєння.

    2. (у технологіях, переносно) Процес додавання, введення невеликої кількості рідини, активного компонента або речовини до основного об’єму, суміші чи процесу для корекції їх властивостей, концентрації або складу.

  • добриво

    Речовина, яку вносять у ґрунт для підвищення його родючості та поліпшення живлення рослин; органічні, мінеральні або бактеріальні сполуки, що сприяють зростанню врожаю.

  • добреїт

    Добреїт — власна назва мінералу, сульфіду заліза з формулою FeS₂, який кристалізується в кубічній системі та є політипом піриту; названий на честь американського геолога Джозефа Добре.