добровільність

Значення

1. (Психологія) –

   Властивість або стан, коли дії, рішення чи участь у чомусь здійснюються за власною вільною волею, без будь-якого зовнішнього примусу, обов’язку чи тиску.

2. (Юриспруденція) –

   У правовому та соціальному контексті — принцип, за яким юридично значущі дії (наприклад, укладення договору, внесення пожертви, вступ до організації) мають ґрунтуватися на особистому, усвідомленому та невимушеному бажанні особи.

Правопис та відмінювання