Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Той, хто займається збиранням, добуванням чогось; збирач, добувач.
- (Техніка) –
(спец.) Пристрій, механізм або частина машини, призначені для збирання, підбору, зачерпування чогось (наприклад, сільськогосподарських культур, сміття тощо).
- (Психологія) –
(перен., рідк.) Той, хто намагається отримати щось додатково, хто прагне зібрати або накопичити щось у повному обсязі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добирач, р. добирача, д. добирачеві, з. добирача, о. добирачем, м. добирачеві, к. добирачу