добра

[dobrɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    (у середньовічній Русі) подать, яку платили населення на користь князя та його дружини; натуральний або грошовий збір.

  2. (Історія) –

    (заст.) подарунок, дарунок, приношення; те, що дарують.

  3. (Історія) –

    (заст., перев. у множині) добро, майно, багатство.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. добро, р. добра, д. добру, з. добро, о. добром, м. добрі, к. добро

Приклади з художньої літератури

  • Мама каже: щоб вам добра не було! Та хіба вони почують, коли вони більші за небо.
    — Микола Вінграновський

Більше записів