Значення
- (Історія) –
Те, що захоплено, здобуто силою, перемогою у війні, полюванні, боротьбі (про тварин, майно, зброю тощо).
- (Література) –
Переносно: успіх, перевага, вигода, отримані в результаті наполегливої боротьби, суперництва чи праці.
- (Історія) –
Застаріле: полонений, бранка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добич, р. добичі, д. добичі, з. добич, о. добиччю, м. добичі, к. добиче