Значення
- (Історія) –
Те, що захоплено, відібрано силою у ворога під час війни або нападу; військова видобуток.
- (Зоологія) –
Те, що добуто полюванням або рибальством; трофей мисливця чи рибалки.
- (Лінгвістика) –
Перен. Те, що стає об’єктом заволодіння, захоплення, вигоди (часто з негативним відтінком).
- (Лінгвістика) –
Заст. Те, що здобуто, отримано в результаті праці чи зусиль; досягнення, набуток.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. здобич, р. здобичі, д. здобичі, з. здобич, о. здобиччю, м. здобичі, к. здобиче