здобиченька

Зменшувально-пестлива форма від слова “здобич”, що означає невелику кількість здобичі, маленький трофей або винагороду, часто з відтінком іронії чи жарту.

У переносному значенні — про щось приємне, бажане, що дісталося з певними зусиллями або як винагорода; маленька перемога або удача.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |