здобичник

[zdobɪt͡ʃnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Історія) –

    Той, хто здобуває, завойовує щось; завойовник, переможець.

  2. (Психологія) –

    Той, хто прагне до здобутків, слави, успіху; честолюбець.

  3. (Геологія) –

    Заст. Той, хто займається здобуванням, видобуванням чого-небудь (наприклад, корисних копалин).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. здобичник, р. здобичника, д. здобичникові, з. здобичника, о. здобичником, м. здобичникові, к. здобичнику

Більше записів