1. Той, хто здобуває, завойовує щось; завойовник, переможець.
2. Той, хто прагне до здобутків, слави, успіху; честолюбець.
3. Заст. Той, хто займається здобуванням, видобуванням чого-небудь (наприклад, корисних копалин).
здобичник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |