Древослів

Словник Української Мови

здобний

[zdobnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Загальне) –

    Який має здобутий, набутий характер; отриманий внаслідок зусиль, праці, боротьби.

  2. (Історія) –

    Який сприяє здобуттю, завоюванню чогось; переможний, тріумфальний.

  3. (Історія) –

    Заст. Багатий, заможний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. здобний, р. здобного, д. здобному, з. здобного, о. здобним, м. здобнім

Більше записів