Древослів

Словник Української Мови

здобність

Буква

1. (заст.) Властивість бути здобним; здібність, обдарованість, талант.

2. (заст.) Те, що здобуто; набуток, досягнення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів