видобуток

1. Дія за значенням дієслова видобувати; добування, добуток корисних копалин, природних ресурсів із надр землі.

2. Кількість, обсяг добутої сировини, корисних копалин за певний період.

3. (у переносному значенні) Отримання, набуття чогось в результаті зусиль, праці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |