доблесть

[doblɛstʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Психологія) –

    Висока моральна якість, що проявляється у мужності, стійкості, самовідданості та бездоганному виконанні обов’язку, особливо в складних або небезпечних обставинах (наприклад, у бою, праці).

  2. (Історія) –

    Героїчний вчинок, подвиг, що свідчить про наявність такої якості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доблесть, р. доблесті, д. доблесті, з. доблесть, о. доблестю, м. доблесті, к. доблесте

Більше записів