1. Жінка, яка займається доказуванням, наводить докази, аргументи для обґрунтування чого-небудь; аргументаторка.

2. У логіці та математиці: жінка, яка стверджує істинність теореми, гіпотези тощо шляхом логічного доведення.

1. (юрид.) Особа, яка надає докази або свідчення в судовому процесі, особливо в кримінальному провадженні; свідок, який підтверджує певні обставини справи.

2. (заст.) Той, хто щось доводить, наводить докази для підтвердження істинності якогось твердження, факту або теорії.

1. (в історії) Назва стародавньої мідної монети, що карбувалася в Давньому Римі та деяких інших державах, а пізніше — на Русі.

2. (в історії) Назва грошової одиниці та срібної монети в Молдовському князівстві XIV–XVII століть.

3. (переносно, розмовне) Про щось незначне, маловажне, дріб’язкове (зазвичай у виразах на кшталт “не варта дока”, “дока йому з того”).

1. Спеціально обладнане місце в порту для ремонту, будівництва або довготривалого зберігання суден, що відокремлюється від акваторії шлюзами або воротами; розрізняють сухі доки (док-камери, з яких відкачується вода) та плавучі доки.

2. Скорочена назва док-станції — пристрою для підзарядки акумуляторних батарей портативної електроніки (телефонів, планшетів тощо).

1. (діал.) Той, хто доїть худобу; дояр або доярка.

2. (перен., розм., зневажл.) Про людину, з якої систематично витягують гроші, матеріальні цінності або використовують її працю.

Дойнячка — те саме, що двійня, тобто одна з двох дітей, народжених однією матір’ю від одних пологів; близнюк.

Дойнячка — у народній творчості: одна з двох сестер-близнюків, персонажів обрядових пісень, весільних віншівок тощо, що часто виступають у діалозі або спільній дії.

1. (діал.) Тварина (переважно корова), яка дає молоко; дійна тварина.

2. (діал.) Член родини, який заробляє на життя, годувальник; той, хто працює на когось.

1. (діал.) Жінка, яка доїть корів або іншу худобу; доярка.

2. (діал.) Посуд для доїння (відро, глечик, банка тощо).

3. (діал., рідк.) Корова, яка дає молоко; дійна корова.

1. Рідкісний варіант слова “доїння” — процес одержання молока від тварини.

2. Заст. Те саме, що “дояр” або “доярка” — людина, яка займається доїнням корів або іншої худоби.

3. Розм. Те саме, що “доїльний апарат” або “молоковідсмоктувач” — пристрій для механічного доїння.

1. Дойна — традиційна українська народна пісня ліричного, часто сумного характеру, поширена на Західній Україні (Гуцульщина, Буковина).

2. Дойна — старовинний народний музичний лад або мелодія, за якою виконуються такі пісні.