Значення
- (Техніка) –
Спеціально обладнане місце в порту для ремонту, будівництва або довготривалого зберігання суден, що відокремлюється від акваторії шлюзами або воротами; розрізняють сухі доки (док-камери, з яких відкачується вода) та плавучі доки.
- (Техніка) –
Скорочена назва док-станції — пристрою для підзарядки акумуляторних батарей портативної електроніки (телефонів, планшетів тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. док, р. доку, д. докові, з. док, о. доком, м. докові, к. доку
Походження слова (Етимологія)
Слово «док» у значенні «портова споруда для ремонту суден» походить з голландської мови (гол. dok), а те, своєю чергою, від середньонідерландського docke — «водостічна канава, риштак». Це пов’язано з італійським doccia (те саме значення) та пізньолатинським *ductia — «водопровід, акведук», утвореним від латинського дієслова duco — «веду». Інша версія пов’язує слово з грецьким бохж (сховище), що походить від дієслова «приймати, вміщати». В українській мові слово з’явилося, ймовірно, через російське або англійське посередництво.