Значення
- (Юриспруденція) –
(юрид.) Особа, яка надає докази або свідчення в судовому процесі, особливо в кримінальному провадженні; свідок, який підтверджує певні обставини справи.
- (Лінгвістика) –
(заст.) Той, хто щось доводить, наводить докази для підтвердження істинності якогось твердження, факту або теорії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. докажчик, р. докажчика, д. докажчикові, з. докажчика, о. докажчиком, м. докажчикові, к. докажчику