докажчик

1. (юрид.) Особа, яка надає докази або свідчення в судовому процесі, особливо в кримінальному провадженні; свідок, який підтверджує певні обставини справи.

2. (заст.) Той, хто щось доводить, наводить докази для підтвердження істинності якогось твердження, факту або теорії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |