• доковування

    1. Дія за значенням дієслова “доковувати” — процес завершення ковки металу, надання йому остаточної форми або обробки після основної ковки.

    2. (у технології обробки металів) Заключна операція кування, що полягає у вирівнюванні, калібруванні або підгонці виробу після попередніх основних операцій.

  • докльовування

    Докльовування — процес або дія за значенням дієслова “докльовувати”, тобто ретельно та до кінця досліджувати, з’ясовувати всі деталі, обставини чогось; доводити розслідування або вивчення до певного логічного завершення.

    Докльовування — у лексикографії та термінології: спеціальна, детальна розробка, уточнення та стандартизація певного терміна або групи понять у межах конкретної галузі знань з метою створення чіткого, однозначного визначення.

  • доклеювання

    1. Процес додавання, прикріплення або наклеювання чогось до вже існуючої основи або конструкції для її завершення, зміцнення або ремонту.

    2. У поліграфії та палітурній справі — технологічна операція з приклеювання відсутніх або відірваних елементів (наприклад, сторінок, вкладок, ілюстрацій) до книжкового блоку або іншого видання.

    3. У моделюванні, конструюванні або реставрації — завершальний етап склеювання деталей, коли додаються дрібні, фінальні елементи для надання цілісності об’єкту.

  • доклепування

    1. Дія за значенням дієслова “доклепувати” — процес додавання, приєднання або прикріплення чогось до вже існуючого об’єкта, часто шляхом приклеювання або невеликого монтажу.

    2. У технічних та ремісничих контекстах — завершальний етап складання або монтажу, коли додаються останні, часто дрібні, елементи чи деталі.

    3. У переносному значенні — надмірне, нав’язливе додавання зайвих деталей, ускладнень або несуттєвих елементів до чогось (наприклад, до оповіді, плану, викладу).

  • докласовість

    1. (в соціології, антропології) Стан суспільства, що передує виникненню соціальних класів; первісна форма соціальної організації, для якої характерна відсутність майнового розшарування та експлуатації людини людиною.

    2. (в марксистській теорії) Первіснообщинний лад, перший у історичній послідовності спосіб виробництва, заснований на колективній власності на засоби виробництва та рівному розподілі продуктів праці.

  • докладність

    1. Властивість за значенням прикметника “докладний”; ретельність, детальність, обґрунтованість у викладі, дослідженні, поясненні чого-небудь.

    2. Деталь, подробиця, точне відомості про щось.

  • докладка

    1. (діал.) Докладне повідомлення, розповідь про щось; детальне викладання фактів.

    2. (діал.) Додавання, прибудова до чогось; те, що прибудовано.

    3. (діал., заст.) Уважність, старанність, ретельність у роботі або виконанні чогось.

  • докладання

    1. Дія за значенням дієслова “докладати” — зусилля, старання, напружена праця, спрямована на досягнення чогось; застосування енергії, старань.

    2. (У прямому значенні) Дія за значенням дієслова “докладати” — додавання, покладання чогось до вже наявного; прикладання.

    3. (Застаріле) Подача офіційного донесення, рапорту або скарги; сам документ з таким донесенням.

  • доклад

    1. Урочиста, офіційна публічна промова на певну наукову, суспільну або виробничу тему, що часто супроводжується демонстрацією матеріалів.

    2. Детальне усне або письмове повідомлення, доповідь про стан справ, результати діяльності або про виконання доручення, зазвичай адресоване керівництву чи колегіальному органу.

    3. У діловодстві та офіційному листуванні — документ, що містить таке детальне інформаційне повідомлення з аналізом фактів, висновками та/або пропозиціями.

  • докисання

    1. Власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківського району Київської області.