1. (в соціології, антропології) Стан суспільства, що передує виникненню соціальних класів; первісна форма соціальної організації, для якої характерна відсутність майнового розшарування та експлуатації людини людиною.
2. (в марксистській теорії) Первіснообщинний лад, перший у історичній послідовності спосіб виробництва, заснований на колективній власності на засоби виробництва та рівному розподілі продуктів праці.