Словник Української Мови
Калідиноген — біологічно активний поліпептид, що утворюється в крові та тканинах з неактивного попередника (калідиногену) під дією ферментів калікреїнів; брадикінін.
Калідиноген — неактивний попередник (профермент) калідинів, що циркулює в плазмі крові; синонім — кініноген.
1. (дія за значенням дієслова достачати) Забезпечення чого-небудь у потрібній кількості, постачання, снабження.
2. (дія за значенням дієслова достачати) Ділання, щоб щось стало доступним, можливим для отримання або використання; набуття, здобуття чого-небудь.
Калідин — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
Калідин — власна назва села в Україні, розташованого в Коростенському районі Житомирської області.
1. Дія за значенням дієслова достачати; надання, постачання чого-небудь у потрібній кількості.
2. Те саме, що достаток (у значенні великої кількості, надлишку чого-небудь).
3. Застаріле та діалектне: те саме, що доставання (дія за значенням дієслів достати або доставати).
Мистецтво красивого та виразного письма, що передбачає майстерне володіння технікою виведення літер чи ієрогліфів.
Гармонійне поєднання естетики, ритму та графічної досконалості в написанні тексту, що наближає письмо до образотворчого мистецтва.
Конкретний стиль або школа художнього письма, наприклад, готична, арабська чи китайська каліграфія.
1. Стан, коли є все необхідне для життя; матеріальний добробут, забезпеченість.
2. Велика кількість, надлишок чогось; багатство, розкіш.
Властивість або якість, що характеризує майстерне, витончене та художньо оформлене письмо; точність і чистота ліній у написанні букв.
Художня виразність та графічна досконалість ліній, штрихів або форм, властива не лише письму, а й іншим видам образотворчого мистецтва (наприклад, малюнку, гравюрі).
1. Прислівник до слова “каліграфічний”. Так, як властиво каліграфії; майстерно, чітко та витончено (про написання, виведення літер, почерк).
2. Переносно. Дуже акуратно, чітко, вивірено, з відмінною технікою (про виконання рухів, дій, роботи).
1. Властивість або стан, коли кількість, обсяг або рівень чогось є достатнім, тобто задовольняє потреби, вимоги або очікування; відповідність необхідній мірі.
2. (У філософії, етиці) Поняття, що характеризує стан задоволення життєвих потреб без надмірності, часто пов’язане з ідеєю поміркованості та внутрішньої гармонії.
3. (У математиці, економіці) Характеристика умови або критерію, який є вичерпним для досягнення мети, висновку або прийняття рішення (наприклад, достатня умова, достатня статистика).
1. Властивий каліграфії, пов’язаний з нею; виконаний у майстерній художній манері письма, що відзначається чіткістю, виразністю та витонченістю ліній.
2. (Перен.) Надзвичайно чіткий, акуратний, витончений; такий, що нагадує майстерне письмо.