1. Фахівець з каліграфії, майстер художнього письма, який володіє мистецтвом витонченого та виразного написання літер і знаків.
2. Людина, чий почерк відрізняється особливою чіткістю, правильністю та художньою виразністю.
-
достатком
1. (у філософії, особливо в етиці) Поняття, що означає найвищий ступінь моральної досконалості, найвищу чесноту, в якій повністю реалізується сутність людини або певної її здатності; у вченні Арістотеля — середина між двома крайнощами (вадами), що досягається розумним вибором.
2. (застаріле або високе) Достаток, багатство, матеріальне благополуччя.
-
каліги
1. Старовинне взуття з однієї шкіри, що закривало ногу до коліна, поширене серед слов’янських народів у давнину.
2. Взуття з грубої шкіри або дерева, яке носили селяни, пастухи або воїни в різних європейських країнах, часто на кшталт постолів або сандалій.
3. (У множині, заст.) Загальна назва для простого, грубого взуття.
-
достатки
1. (заст.) Матеріальні блага, статки, майно, що є в когось у наявності.
2. (заст.) Врожай, плоди землі, достаток.
3. (заст., перев. у мн.) Засоби, можливості, умови для існування або здійснення чогось.
-
калігви
Калігви — власна назва давньоримського пагорба (холма) на лівому березі Тибру в Римі, на якому був зведений імператорський палац.
Калігви — поширена в українській історичній літературі назва римського імператора Гая Юлія Цезаря Августа Германіка, що походить від його дитятого прізвиська Caligula (лат. “чобіток”), яке він отримав у дитинстві від солдатів свого батька.
-
калігва
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Історична назва (Каліґва) міста Добромиль у Львівській області, що вживалася в період австро-угорського панування.
3. У переносному значенні — символ віддаленого, глухого місця або глушини (застосовується переважно в західних регіонах України у виразах на кшталт “завернути в Калігву”).
-
достатечність
1. Властивість або стан того, що є достатнім, тобто задовольняє всі потреби, вимоги або очікування; наявність необхідної кількості, міри або якості.
2. У філософії та етиці — принцип, за яким особа чи суспільство має прагнути до розумного обмеження потреб і задоволення від матеріальних благ, уникаючи надмірності; поміркованість.
3. У економіці та фінансах — стан, коли наявних ресурсів, доходів або коштів вистачає для ведення певної господарської діяльності, покриття витрат або досягнення фінансової незалежності.
-
каліга
1. (історичне) Взуття римських легіонерів, важкі військові сандалі на товстій підошві з масивними цвяхами, що закріплювалися шкіряними ремінцями на гомілці.
2. (переносне, книжне, застаріле) Важке, незручне взуття; символ важкої, стомливої дороги або подорожі.
-
достарчання
1. (в історії) система постачання та обслуговування військ, а також державних установ і промислових підприємств, що існувала в Російській імперії у XVIII — першій половині XIX століття, за якої місцеве населення було зобов’язане надавати підводи, провізію та кватирне помешкання.
2. (переносно) примусове чи обтяжливе забезпечення чого-небудь, тягар, обов’язок, що покладено на когось.
-
калівка
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на топонімічні корені (наприклад, від назви населеного пункту).
2. У технічній термінології — спеціальний інструмент (форма, шаблон) для вигинання або калібрування металевих деталей, труб тощо.
3. У діалектах — невелика калюжа, болотиста западина на місці колишнього водоймища.