достарчання

[dostɑrt͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    (в історії) система постачання та обслуговування військ, а також державних установ і промислових підприємств, що існувала в Російській імперії у XVIII — першій половині XIX століття, за якої місцеве населення було зобов’язане надавати підводи, провізію та кватирне помешкання.

  2. (Соціологія) –

    (переносно) примусове чи обтяжливе забезпечення чого-небудь, тягар, обов’язок, що покладено на когось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. достарчання, р. достарчання, д. достарчанню, з. достарчання, о. достарчанням, м. достарчанні, к. достарчання

Більше записів