достарчання

1. (в історії) система постачання та обслуговування військ, а також державних установ і промислових підприємств, що існувала в Російській імперії у XVIII — першій половині XIX століття, за якої місцеве населення було зобов’язане надавати підводи, провізію та кватирне помешкання.

2. (переносно) примусове чи обтяжливе забезпечення чого-небудь, тягар, обов’язок, що покладено на когось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |