достатність

Значення

1. (Загальне) –

   Властивість або стан, коли кількість, обсяг або рівень чогось є достатнім, тобто задовольняє потреби, вимоги або очікування; відповідність необхідній мірі.

2. (Філософія) –

   (У філософії, етиці) Поняття, що характеризує стан задоволення життєвих потреб без надмірності, часто пов’язане з ідеєю поміркованості та внутрішньої гармонії.

3. (Математика) –

   (У математиці, економіці) Характеристика умови або критерію, який є вичерпним для досягнення мети, висновку або прийняття рішення (наприклад, достатня умова, достатня статистика).

Правопис та відмінювання