• каліліт

    Каліліт — власна назва мінералу, гідроксиду калію та алюмінію шаруватої будови, який належить до групи гідроталькіту; хімічна формула: KAl2(OH)6Cl·nH2O.

  • достовірність

    Властивість інформації, фактів або джерел, що відповідає дійсності, підтверджується доказами або перевіреними даними; правдивість, обґрунтованість.

    У логіці та теорії пізнання — характеристика знання, що відповідає об’єктивній реальності та може бути достеменно встановленим.

    У документознавстві та діловодстві — якість документа, що підтверджує його автентичність та юридичну силу.

  • калікуватий

    1. Який має каліцтво, фізичний недолік; покалічений, увіччений.

    2. Переносно: недосконалий, неправильний, спотворений; такий, що має вади, недоліки (про мову, стиль тощо).

  • калікстинець

    1. Послідовник калікстинців — релігійного руху в Чехії XV століття, що виник після Гуситських воєн і виступав за причастя для всіх вірних (під двома видами — хлібом і вином, sub utraque specie, звідси також назва “утраквісти”), а також за секуляризацію церковних земель.

    2. Представник радикального крила гуситів, прихильник Чотирьох Празьких статей, що об’єднався з поміркованими чашниками після поразки таборитів у битві під Липанами (1434).

  • достилання

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

  • калікс

    1. (біол.) Чашечка квітки, зовнішня частина оцвітини, що складається з чашолистків; синонім — чашечка.

    2. (анат., заст.) Чашеподібна порожнина або структура в організмі, наприклад, ниркова чашечка (calyx renalis).

    3. (біол.) Тверда, чашоподібна зовнішня скелетна структура у деяких морських організмів, зокрема у коралових поліпів або морських лілій.

  • достиглість

    1. (заст.) Дія за значенням дієслова достигти; досягнення, здобуття чогось.

    2. (заст.) Результат такої дії; успіх, досягнення, здобуток.

    3. (заст., діал.) Стан, коли плоди, злаки тощо дозріли; стиглість.

  • калікреїноген

    Калікреїноген — неактивний попередник ферменту калікреїну, що міститься в крові та тканинних рідинах і під дією певних факторів перетворюється на активний протеолітичний фермент.

  • достигання

    1. (дія за значенням дієслова достигати) Набуття чогось, досягнення певної мети, рівня або стану в результаті зусиль, розвитку чи часу.

    2. (рідко) Те саме, що досягнення — конкретний позитивний результат, успіх, здобуток у якійсь галузі.

  • калікреїн

    Калікреїн — фермент з групи серинових протеаз, що бере участь у регуляції артеріального тиску, запальних процесах та больових реакціях, розщеплюючи кініногени з утворенням біологічно активних пептидів — кінінів.

    Калікреїн — будь-який з ферментів родини калікреїнів, що існують у плазмі крові (плазматичний калікреїн) та в різних тканинах і залозах (тканинний калікреїн).